Нові надходження

Методичні матеріали:

• Довідкова література
• Міжнародне торгове право
• Режим виконання криміналістичних покарань
• Військові суди України
• Незалежне полювання
• Науково-практичний коментар митного кодексу України
• Приватне життя і поліція

Щедрівки

Ой, господарю, господаречку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір, щедрий вечір!

Де горобчики щебетали,
Там три хлопчики щедрували.
Один носить, другий просить,
Третьому дайте, не забаряйте.
Коротенький кожушок —
Дай, бабусю, пиріжок!
Не винесеш пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу на моріг,
Та викручу правий ріг.
Винесіть ковбасу Й мірочку вівса —
От вам і щедрівка вся.

Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечір, добрий вечір!
Тут живе господар —
Багатства володар,
Щедрий вечір,…
А його багатство — золотії руки.
Щедрий вечір,…
А його потіха — хорошії діти.
Щедрий вечір,…

Щедрий вечір, пане господарю,
Щасти, Боже, твоєму товару,
Твоєму товару, твоєму достатку,
Щоб ти не мав ніколи припадку,
Ні в коморі, ні на оборі!

13 січня — Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки

У деяких місцевостях до святкового багатого столу готують кутю, як на Святвечір. Звечора починають обходити оселі щедрувальники з піснями — щедрівками, якими вітають господарів зі святами. Щедрування раніше супроводжувалося магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками, наприклад, «Козою». «Козу» зодягали у вивернутий назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. Як правило, «Коза» танцювала, «умирала» й «оживала».

Упродовж усіх святок в оселі на покуті стояв дідух, прикрашений горіхами, яблуками, стрічками. До XX для українців не ялинка, а саме дідух був різдвяним символом. Звичай прикрашати на Різдво ялинку занесли в Україну німецькі колоністи.

В українців, як і в багатьох хліборобських народів, рік розпочинався навесні. Після прийняття Україною Руссю християнства східного взірця, початком церковного й цивільного року стало 1 вересня. Па українських землях західноєвропейська традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще з кінця ХІV ст., хоч тривалий час і не визнавалася широкими масами.

Щедрівки — дуже давні фольклорні твори, у яких збереглося багато свідчень про «весняну» зустріч Нового року, як-от: згадування про птахів, що прилітають з вирію тільки навесні, поява приплоду у свійських тварин тощо.

Колядки до Різдва

Ой радуйся земле! Коляда іде!
Святий вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже,
Нам слово каже, що весь світ сяє.
Земле, земле, одчиняй двері.
Одчиняй двері, бо твій князь їде!

По цьому дому, по веселому,
Чи дозволите колядувати,
Колядувати, ваш дім звеселяти,
Діточок збудити, діточок збудити,
Христа славити?!

6 січня — Святвечір, Багата кутя

Святвечір - одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва 6 січня.

У різних регіонах України існують деякі відмінності у святкуванні Святвечора. Однак скрізь є обряд приготування куті. Її називають багатою, оскільки готують дванадцять пісних страв, серед яких обов’язково мають бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею й капустою, вареники з картоплею, узвар. На Правобережжі кутю готують з пшениці, а на сході України — з ячменю, заправляючи тертим маком, горіхами, медом і узваром.

Здебільшого кутю підносить на покуть (місце під образами) хтось із чоловіків родини. Поруч умощують обжинковий сніп — дідух — символ майбутнього врожаю, а також узвар (відвар із сушених груш, яблук, слив, вишень тощо)

Народні прикмети на Різдво

Народні прикмети: 

На багату кутю зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.
Місячна ніч — врожай на баштани.
Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.
Сніг іде — врожай на яблука.
Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.
Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

З кубельця витягували сінину; якщо довга, то рік буде врожайним, а коротка — на недорід.