Закінчився II Всеукраїнський місячник
шкільних бібліотек, який у цьому році проходив під гаслом "Виховуємо
громадянина - патріота України".
Учні нашого колегіуму прийняли активну участь у заходах, які сприяють формуванню патріотичних
почуттів та громадської свідомості.
Як і обіцяли, знайомимо вас з роботами учасників конкурсу:
- авторські патріотичні вірші на тему: "З Україною в серці"
- презентація учениці 10-Б класу Чередниченко Софії "Герої нашогочасу";
- відеосюжет та слайд-шоу учениці 10-В класу Гололобової Аліни в пам`ять про свого дядька, учасника АТО.
Тимощук Кирило Володимирович - народився 3 липня 1992 року в місті
Усть-Iллім, коли йому було 3 роки переїхав разом з батьками до села
Вищетарасівка Дніпропетровської обл, Томаківського р-н. Мав добре почуття гумору, якщо трапиться біда, то допомагав не дивлячись ні на
що. Захоплювався футболом. Грав у футбольній команді “Борисфен”.
Коли розпочалися заворушення в Україні, його забрали захищати нашу країну.
Коли під вечір ти побачиш, мамо,
На небі зірку, то є я, твій син.
Пробач, що я пішов зі світу рано.
Пробач, що був у тебе я один.
Ти не журись, не плач, я не сумую,
Таких як я тут тисячі зірок;
І ми усі співаєм «Алилуя»
За мир, за Україну, за народ.
Ми гордо йшли і скоро не вернемось,
Чекаємо на мить, коли ми всі
В Едемському саду зійдемось
І вмиємо обличчя у росі.
Я чую голос твій, твої молитви,
Які лунають навіть в твоїх снах.
Я чую відгомін із поля битви,
Але відсутній в моїм серці страх.
Ми йшли за волю, всі разом, єдині,
За те, щоб діти в спокої росли,
За те, щоб Україну в злі години
Не тягали, повсюди, люті пси.
Пробачте нам, що мало так зробили,
Що не усе замріяне збулось…
Не встигли ми, нас просто вбили,
Вони ж бо захищали там когось.
Живіть у мирі, в злагоді, достатку,
Любіть Вкраїну і свою сім’ю.
Про нас у серці зберігайте згадку,
А ми за вас запалимо свічу.
Минати будуть дні, минати ночі,
У вас завдання на землі тепер:
Щоби не плакали в моєї мамки очі,
Щоб знала - я не просто так помер.
На небі зірку, то є я, твій син.
Пробач, що я пішов зі світу рано.
Пробач, що був у тебе я один.
Ти не журись, не плач, я не сумую,
Таких як я тут тисячі зірок;
І ми усі співаєм «Алилуя»
За мир, за Україну, за народ.
Ми гордо йшли і скоро не вернемось,
Чекаємо на мить, коли ми всі
В Едемському саду зійдемось
І вмиємо обличчя у росі.
Я чую голос твій, твої молитви,
Які лунають навіть в твоїх снах.
Я чую відгомін із поля битви,
Але відсутній в моїм серці страх.
Ми йшли за волю, всі разом, єдині,
За те, щоб діти в спокої росли,
За те, щоб Україну в злі години
Не тягали, повсюди, люті пси.
Пробачте нам, що мало так зробили,
Що не усе замріяне збулось…
Не встигли ми, нас просто вбили,
Вони ж бо захищали там когось.
Живіть у мирі, в злагоді, достатку,
Любіть Вкраїну і свою сім’ю.
Про нас у серці зберігайте згадку,
А ми за вас запалимо свічу.
Минати будуть дні, минати ночі,
У вас завдання на землі тепер:
Щоби не плакали в моєї мамки очі,
Щоб знала - я не просто так помер.
Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с.
Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.
Звання: Сержант.
Посада: Командир бойової машини-командир відділення.
Підрозділ: 93-а окрема механізована бригада.
Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р під час виходу
з Іловайського котла т.зв. "Зеленим коридором" на дорозі в районі с.
Новокатеринівка. 2 вересня 2014 р. тіло Тимощука К.В. разом з тілами 87 інших
загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Був
упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Місце поховання: с. Вищетарасівка, Томаківський район,
Дніпропетровська область.
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада
2014 р., "За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного
суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій
присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Виховання патріотизму
починається змалку, з родини, де прищеплюється любов до рідної домівки, до
історії та культури рідного села, міста.
На ваше судження виноситься творча
робота учня 8 класу Коротенка Максима "Смерекова хата".
До речі, ця робота принесла Максиму найвищу нагороду у Міжнародному конкурсі «Мій рідний край».
До речі, ця робота принесла Максиму найвищу нагороду у Міжнародному конкурсі «Мій рідний край».
Колегіанти молодших та
середніх класів взяли активну участь у благодійній програмі підтримки дітей,
які втратили батьків під час війни на сході України, "Сонячні листи"
та написанні листів підтримки воїнам АТО, провели зустрічі з учасниками бойових дій на Сході та бесіди з членами їхніх родин.
Велика
подяка
всім, хто відгукнувся на заклик і виявив свою активну патріотичну позицію,
приєднавшись до участі в заходах формування громадянської самосвідомості та шанобливого ставлення особистості до
українського народу, його історії та культури, утвердження гуманістичної
моральності як базової основи громадянського суспільства.
Немає коментарів:
Дописати коментар